Захист суниці від пошкодження шкідниками і хворобами                                                                           

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області

                Захист смородини,порічок, агрусу, малини від пошкодження шкідниками і хворобами         

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області

Захист картоплі від дротяників

Успіх в  реалізації картоплі залежить від її зовнішнього вигляду, який визначається наявністю шкідливих організмів, що пошкоджують бульби. Серед таких організмів – грунтові шкідники: личинки хрущів, дротяники та несправжні дротяники, тощо, які за чисельності 3- 5 екз/м² і більше  можуть пошкодити більшу частину врожаю.

Середня чисельність дротяників  та несправжніх дротяників  на полях Володимир-Волинського району – 1,2 екз/м² і вони поширені на 68% площ.

Господарникам необхідно запам’ятати та усвідомити, що виконання агротехнічних заходів може сприяти зниженню чисельності  дротяників та несправжніх дротяників до 70%. До таких заходів відносяться:

• дотримання сівозмін;
• через знищення бур'янів, особливо пирію повзучого та плоскухи звичайної умови живлення дротяників погіршуються, що призводить до їх загибелі;
• лущення стерні, зяблева оранка, міжрядні обробітки просапних культур збігаються з найбільш уразливими фазами розвитку шкідника і тому зменшують їх чисельність; крім того, за обробітку грунту частину личинок поїдають птахи та корисні комахи;
• висів проміжних культур – особливо гірчиці білої, олійної редьки, суміші озимої свиріпи з озимим житом та пізньоосіння оранка за умов переходу температури через 0 º С сприяють загибелі 50-70% популяцій дротяників;

Для боротьби з дротяниками та іншими грунтовими шкідниками, а також з колорадським жуком ефективним є обробка бульб картоплі перед посадкою одним із хімічних препаратів  згiдно  «Переліку пестицидів

та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» з дотриманням

регламентів їх застосування.

При обробці бульб до  хімічних  препаратів рекомендовано добавляти регулятори росту та біопрепарати з метою зменшення захворювань та покращення росту рослин   (біолан, в.с.р.,2,5 мл на 20 л води на 1 т бульб, планріз, 2 л/т, інші).

При обробці бульб хімічними препаратами необхідно враховувати слідуючі застереження: обробляти бульби безпосередньо перед посадкою, особливо бульби з глибокими вічками; різану картоплю обробляти через 3-5 днів (після підсихання ран); практичний досвід показує, що у випадку  систематичного застосування препаратів ( впродовж 2-4 років) на основі діючої речовини імідаклоприд для обробки  насіннєвої картоплі, в якості якої використовувались  відповідні  фракції бульб після   сортування ,  спостерігається зниження або втрата їх  схожості.

Не забувайте, що, працюючи з отрутохімікатами, необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області

Роль стійких грунтів у захисті картоплі

Однією з основних причин , що призводить до недобору вражаю та погіршення якісних показників культури ,є недооцінка ролі шкоди фітопатогенних нематод , серед яких найбільш шкодо чинними і потенційно небезпечними є картопляна цисто утворююча та бульбова нематоди . Картопляна золотиста цисто- утворююча нематода в Україні зафіксована як карантинний об»єкт .  Втрати урожаю залежать від ступеню зараження грунту ,стійкості вирощуваних сортів картоплі й наявності інших захисних заходів і складають 20 – 80 % і більше , бо на уражених рослинах утворюється мало бульб і переважно дрібних . Перші ознаки ураження рослин золотистою картопляною цисто утворюючою нематодом можна спостерігати відразу після появи сходив , які характеризуються помітною затримкою росту та проявляються осередками – вогнищами. Уражені рослини – кволі та відстають у рості .Стебла та нижні листки жовтіють , а згодом – і весь кущ картоплі .При значному ураженні рослин у них утворюється велика кількість маленьких корінців , що необхідні для отримання поживних речовин та води ( так звана «бородатість « кореневої системи ) , на яких виявляються самиці й цисти нематоди . Для одержання високих врожаїв і високоякісної продукції варто використовувати інтегровану систему заходів захисту картоплі від нематодозів . Базовим ,найбільш ефективним  та екологічно безпечним елементом ії є впровадження у виробництво стійких і толерантних сортів.

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області

Вирощуємо цукрові буряки

Засміченість полів бур'янами настільки зросла , що ефективне вирощування цукрових буряків стало неможливим без застосування гербіцидів. Після сівби до появи сходів бажано внести грунтові гербіциди. Основними досходовими гербіцидами є : Дуал-голд 960КЕ-1-1,6 л\га , Тайфун КЕ-1,6-2,6 л\га , Фронтьєр Оптіма КЕ-0,8-1,4 л\га, Атлас к.е. -1,5-1,8 л\га.Можна застосовувати бакові суміші : Фронтьєр оптіма КЕ 0,8-1 л\га плюс Пірамін Турбо 2-3 л\га , Дуал Голд 960КЕ -1,5 л\га плюс Пірамін Турбо 2-3 л\га. та інші.  Перелічені гербіциди вносять до сівби і до сходів буряків. Якщо вологи в грунті не вистачає , бажано після внесення гербіциди заробити в грунт , однак не глибше як на 5 сантиметрів. Ці препарати знищують однорічні злакові та дводольні бур”яни , але не діють на пирій , осот , будяки.

В період вегетації у фазу сім”ядоль бур”янів обприскування проводити з інтервалом 7-10 днів препаратами :Бетанал Експерт КЕ- 1л\га плюс Карібу 0,03 кг\га плюс тренд 0,2 л\га,  Бетанал ЕкспертКЕ- 1л\га плюс Голтікс 1л\га , Бурефен Новий 2л\га та інші. При застосуванні Бетоналу Експерту КЕ- температура повітря повинна бути не нижчою15 і не вищою 20-22 градуси С.

У боротьбі з пирієм повзучим та однорічними злаковими бур”янами ефективні :  Тарга Супер КЕ-1-3 л\га , Центуріон КЕ-0,2-0,8 л\га разом з ПАР-0,6-2,4 л\га , Фюзилад Супер 150ЕС -0,8-2 л\га та інші.

Осоти ,будяки знищувати препаратами : Лонтрел 300 в.р.-0,3-0,5 л\га , Лонтрел Гранд в.г.- 0,12-0,2 кг\га.

Великої шкоди посівам цукрових буряків завдають грунтові шкідники (личинки травневих жуків та дротяники),  так і після сходові :бурякова блішка , сірий і звичайний довгоносики , мінуюча муха. Від ґрунтових шкідників доцільно  вносити :Регент 20 в.г. -5 кг/га , Нурел Д к.е. - 2л\га (з обов’язковим загортанням культиватором ,або важкими боронами).

Посходові шкідники за сприятливих умов можуть повністю  знищити посіви. Тому площі , які засієні не токсикованим насінням , слід обробити одним із інсектицидів: Актара -0,08 кг\га ,Моспілан-0,075 кг\га, Ратибор-0,2-0,3 л\га, Карате Зеон 0,1-0,15 л\га , Децис Форте -0,1-0,15 л\га та інші.

Особи , що залучаються до роботи з пестицидами , щорічно в обов”язковому порядку проходять медичний огляд , навчання на отримання допуску до роботи та інструктаж із техніки безпеки.

При внесенні пестицидів дотримуйтесь правил техніки безпеки та особистої гігієни.

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області

Соя - і грунт підживить і сівозміну підкаже

Динаміка виробництва і переробки сої , надто в останні роки в Україні очевидна : якщо у 2003 під соєю було 189 га і середня урожайність становила 12ц\га то в 2014 році було засіяно соєю 1млн 647,6 тис га при урожайності -20-25ц\га .В Володимир-Волинському районі в 2019 році було засіяно 4091 га сої при урожайності 26ц/га . І тут в основі не лише надійне «заробітчанство» , а й вигода дешево зберегти родючість гумусу на власних чи орендованих полях . Бо вже чимало фермерів переконались у перевагах розміщення сої у сівозміні : вона накопичує з повітря азот , якого 70 -100 кг залишається у гумусі після збирання врожаю . На практиці це означає , що соя – хороший попередник для посівів кукурудзи , пшениці , яким для росту важливий азот . З іншого боку  , господарю не треба  витрачатись на міндобрива , бо якщо перевести оту кількість азоту як діючу речовину на добриво , аміачну селітру , то картина постає така : соя природно , самотужки вносить на один гектар площі до 250 -300 кг цього добрива .Так вона береже кошти фермера і збільшує урожайність сільгоспкультур .

Доведено : якщо впроваджувати постійні сівозміни , чергуючи посіви сої ,пшениці , кукурудзи  , то досягається збільшення врожайності по кожному виду культур до 5 ц\га . Якщо ж сою з року в рік вирощувати на одному і тому ж полі , то гумус також від того не страждає , залишається повноцінним і дає хороші врожаї . Тримає удар соя і проти природних катаклізмів : завдяки тому  ,що стрижневий корінь їі сягає понад метр , культура добре себе почуває за посушливих умов .

Отже питання – сіяти сою чи ні – й тут для багатьох відпадає з однозначним: сіяти , бо вона покращує родючість землі , позитивно впливає на якість кормів свиней , птиці , а також істотно здешевлює собівартість м»яса і м»ясопродукції

Впевнено лідирує соя і як додаток в інших продуктах харчування.

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області

ДЕСЯТЬ ПОРАД ДО ПОСАДКИ ПЛОДОВИХ

Щоб саджанці приносили вам радість  і в майбутньому

хороші врожаї , треба дотримуватись десяті основних порад :

1.Вибираючи саджанець , слід віддати перевагу тому , в якому коренева система велика , а крона маленька , і в жодному рази не навпаки . Якщо надземна частина ( як у триліток )таки вже велика , ії вкорочують ,приводячи у відповідність до кореневої системи . Якщо цього не зробити , саджанцю буде важко прижитися і рости .

2. Дворічний саджанець приживається легше , ніж трирічний , а однорічний – легше , ніж дворічний . Закладення зерняткових садів зазвичай здійснюють сформованими дворічними або добре розвиненими однорічними саджанцями .Кісточкові породи садять переважно однорічними . Восени висаджують яблуні , вишню і сливу , Навесні – менш зимостійкі породи і сорти , а також саджанці яблуні та груші на карликових підщепах , оскільки у такого деревця , посадженого восени , може підмерзати коренева система .
3. Повноцінний дворічний саджанець яблуні , груші , сливи , вишні повинен мати чітко окреслений стовбур і 3-5 півметрових скелетних гілок , спрямованих рівномірно в різні боки . Бажано , щоб гілки були перпендикулярні відносно стовбура або з нахилом від нього більше 45 градусів .Гілки . що відходять під гострим кутом , як правило , слабко прикріплені до стовбура і надалі під вагою плодів часто відламуються .
4. Перевірте бруньки на верхівках одноліток і гілках дволіток - вони повинні бути добре сформованими , великими , без пошкоджень шкідниками чи хворобами . Такі ж вимоги і до саджанців кущів смородини , агрусу , малини . Бажано , щоб у смородини були добре розвинені нішоподібні мочкуваті корінці і 1-3 пагони надземної частини .
5. Корінь під час продажу повинен бути захищений земляною бовтанкою або вкритий вологою мішковиною . Річ утім . що коренева система не має захисного шару , що оберігає від висихання . І якщо коріння сухе , завітрене , то це означає . що воно вже мертве .

Слід звернути увагу і на крону . Якщо на саджанці залишилося листя , то його належить обережно видалити ( общипати чи обрізати , але не обривати ) , не пошкодивши бруньок у пазухах листків . Слід оглянути кору : якщо вона зморщена , то саджанець викопаний давно і встиг висохнути . Можна злегка відщипнути невеликий шматочок кори : у свіжого саджанця оголиться живий , зелений шар . Якщо цей шар коричневий , то саджанець мертвий ,

6. Особливо уважним належить бути , купуючи саджанці вишні й сливи , бо можна отримати кореневу порість невизначеного походження . Сортовою є тільки крона , що розташована вище місця щеплення , а коренева система і коренева порость сортовими не є .
7. Ідучи по саджанці , обов»язково візьміть плівку , добрий шматок шпагату і змочену мішковину ( або добре змочену газету ) . Купивши , спочатку оберніть коріння вологою мішковиною або газетою , зверху плівкою і добре стягніть шпагатом . Гілки обережно підтягніть до стовбура і теж обв»яжіть .
8. Незалежно від способу зберігання кореневу систему саджанця опускають в чисту воду за день до посадки , але не раніше і не триваліше за добу , а безпосередньо під час садіння занурюють у земляну , глиняну або глиняно – гнойову бовтанку ( 1 частина глини , 2 частини коров»яку , 5-7 частин води ) , щоб не допустити навіть короткочасного підсихання коренів . При посадці коренева шийка повинна бути на 3-5 см вище від поверхні землі . Незалежно від вологості грунту , посаджені деревця потрібно добре і рясно полити .
9. Якщо деревця посаджені осінню то обрізують їх тільки весною . Осіння процедура сильно знижує їхню зимостійкість .

10 Якщо посадку не вдалося провести восени , то саджанець зберігають у прикопі або в підвалі у вологому піску , і до посадки беруться вже навесні через 1-2 тижні після підсихання грунту , але так , щоб встигнути до розпускання бруньок .

Провідний спеціаліст управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області

ВАЖЛИВО УСВІДОМИТИ НЕБЕЗПЕКУ

ГМО – генетично модифікований організм – це будь-який живий організм, що володіє новою комбінацією генетичного матеріалу, отриманої  завдяки сучасній біотехнології. Генна інженерія з’явилась  у 1972 році, як новий напрямок у молекулярній  біології.  ГМО являють собою, як правило, трансгенні рослини, з яких потім  виготовляють продукти харчування.  

Найчастіше виробники здійснюють штучну заміну генів для того, щоб рослина набула деякі корисні властивості, наприклад, врожайність, морозостійкість, калорійність. У 1996 році вперше було розпочато комерційне використання генетично модифікованих рослин. Багато вчених бачать у генній інженерії спосіб розв’язання глобальної продовольчої  проблеми, особливо в країнах, що розвиваються. ГМО – справжній прорив у справі забезпечення продуктами харчування зростаюче населення планети і це головний аргумент прихильників поширення трансгенів. Крім  того,  на можливості природи впливає  й зміна клімату, пов’язана  з глобальним потеплінням, а ГМ – продукти малочутливі до природних  змін і шкідників. За допомогою нових біотехнологій можна також  одержувати дешеві  ліки.

На політичному рівні розуміння важливості біорозмаїття визріло в 1992 році, коли в Ріо-де-Жанейро більшість країн світу підписали Конвенцію про біологічну різноманітність, частиною якої є єдиний міжнародний  документ з регулювання ринку ГМО у світі – Картахенський  протокол по біологічній безпеці. Про можливу шкоду ГМ – продуктів  уперше було заявлено у 2000 році. Тоді була опублікована заява вчених світу про небезпеку генної  інженерії.  В Євросоюзі був заборонений продаж ГМО з використанням генів стійких до антибіотиків.       

У  2002 році Верховна Рада  України прийняла  закон «Про приєднання до Картахенського протоколу».  Постановою КМУ «Про внесення змін до Положення про Державну службу  охорони прав на сорти рослин № 301 від 20.05.2005» проведення експертизи сортів рослин  на наявність  генетично модифікованих організмів, у тому числі під час  Сертифікації сортів рослин, які ввозять або вивозять, було віднесено до компетенції цього органу. На міжнародній конференції, присвяченій темі ГМО, експерти Всеукраїнської екологічної ліги виразили думку, що несанкціоноване поширення таких продуктів – небезпечний експеримент над населенням і ґрунтами  України. Голова Держпродспоживслужби  на нараді з  представниками   українського насіннєвого бізнесу  акцентували увагу на необхідності запровадження механізму відстеження, поширення генетично модифікованих сільськогосподарських рослин та маркування харчової продукції, яка містить ГМО.

В Україні заборонено вирощувати генетично модифіковані рослини, але можна одержати дозвіл на польові випробування ГМ- рослин. Щодо чинного законодавства України, то у законі «Про захист прав споживачів» є положення про те, що споживач має право на одержання необхідної доступної достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) і ця інформація повинна містити крім назви товару, ціни, дати виготовлення та інше, ще й позначку про застосування генної  інженерії під час виготовлення товару.  

У світі по-різному ставляться до проблем ГМО. Є країни де широко  культивують і використовують ГМ – культури, зокрема в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, США.  Більшість країн Євросоюзу категорично обмежує ввезення та використання ГМО. Від генетично модифікованої  продукції відмовилося понад 130 країн світу.

З теоретичної точки зору   генетично модифіковані  організми – це організми у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений  неможливим у природі способом. ГМО можуть містити фрагменти ДНК будь-яких інших живих організмів. Метою одержання генетично змінених організмів є поліпшення корисних характеристик вихідного організму – донора        ( стійкість до шкідників, морозостійкість, урожайність, калорійність та ін.) для зниження собівартості продукції. У результаті зараз існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посухи пшениця, в яку вживлено ген скорпіона, помідори з генами морської камбали та інше.            

Основні ризики використання ГМО. Агротехнічні  ризики. Практичне використання методів генної інженерії є найпоширенішим у сільськогосподарському рослинництві. Серед ГМ- рослин, які широко вирощують у світі соя, кукурудза, ріпак. У  деяких  країнах дозволено вирощувати транс генні помідори, картоплю, рис, кабачок. Сьогодні дуже поширеними є трансгени, стійкі до гербіцидів, шкідників і вірусів. «Нечутливість»  до гербіцидів дає можливість певній рослині бути невразливою до доз хімікатів смертельних  стосовно інших рослин. Внаслідок цього поле звільняється від усіх зайвих рослин, тобто  бур’янів, а культури, стійкі до гербіциду виживають. Стійкість рослини проявляється до конкретного типу гербіциду. Наприклад, відома транснаціональна біотехнологічна корпорація «Монсанто» випускає гербіцид «Раундап» та стійкі до нього генетично модифіковані сою та кукурудзу. Прикладом ГМ- рослин стійких до шкідників, зокрема колорадського жука, є картопля. Крім того, вирощування культур, стійких до гербіцидів, призведе до збільшення використання гербіцидів на полях. Відповідно, більше її потрапить в  їжу і навколишнє середовище, що збільшує ризик захворювання на рак, алергії та інші хвороби. Стійкість до вірусів  рослина набуває завдяки вбудованому гену, взятому з того ж самого вірусу.         

Екологічні ризики. Найважливіший  екологічний аспект застосування ГМО  та їх вплив на біорізноманіття. Контролювати поширення ГМ- рослин досить важко. Потрапивши в навколишнє середовище, вони можуть стати джерелом так званого генетичного забруднення.  Рослини,  які були модифіковані як стійкі до гербіцидів, можуть передавати свої нові властивості  диким  родичам. Це може призвести до появи «супер бур’янів». Пилок  рослин за допомогою вітру, птахів і комах може переноситися на великі відстані, запліднюючи рослини близьких видів  і передаючи їм  свій генетичний матеріал (горизонтальне перенесення генів). ГМ – матеріал (часто це токсин, небезпечний для багатьох живих організмів), потрапляє у ґрунт і споживається тваринами і рослинами. Відомо, що деякі ГМ- культури отруйні не лише для «своїх»  шкідників, а й для інших комах. До того ж, комахи-шкідники, швидше за все, почнуть адаптуватися перед загрозою вимирання. Математична модель поведінки ГМО- популяції в природних умовах передбачає дві стадії: витіснення вихідної форми, а потім  вимирання і самого трансгенного угруповання під тиском стабілізуючого добору. Отже, будь-які сценарії поширення ГМО в біосфері, не є позитивними.            

Звичайно «хімії» у нашому житті вистачає й без ГМО. Починаючи від пестицидів для рослин, антибіотиків або преміксів  для тварин, закінчуючи різними харчовими добавками,  консервантами й іншим. Але ще жодній з цих речовин не приписували можливості змінювати генотип людини. Тобто невідомо,  якими будуть наступні покоління тих, хто сьогодні перебуває у репродуктивному віці й харчується трансгенами. Висновки вчених далекі від оптимістичних: благі наміри нагодувати величезну кількість людей не виправдовують засобів, якими це робиться.   Вплив на організм людини досконало не вивчений, тому неможливо з впевненістю зазначити користь чи шкоду даних організмів, адже тільки якщо у третього покоління споживачів не з’являться  зміни на генетичному рівні, можна буде з упевненістю говорити, що ГМО безпечне і є вирішенням продовольчої проблеми планети. А  поки ця проблема досконально не вивчена, кожна людина має право сама визначати, чи вживати їжу, яка містить ГМО чи ні, а для цього необхідно надати кожному можливість бути обізнаним про наявність ГМО в тій або іншій продукції.  Ці показники  повинні бути відповідно позначені , щоби люди мали право вибору  продуктів харчування: купувати чи не купувати. Відсутність інформації про розповсюдження ГМО, призводить до низького рівня усвідомлення  проблеми  населенням.

Хочу звернутись до  всіх сільгоспвиробників, які висівають  трансгенні   культури, з проханням  усвідомити,  яку небезпеку створюють вони  для  майбутніх поколінь, адже людина повинна залишити  для нащадків світ, придатний для життя .

Провідний спеціаліст Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби  у Волинській області  Тетяна Грушевська