26 квітня назавжди залишиться чорною датою на календарі української історії. День, коли на північ від Києва сталась аварія на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Найбільша техногенна катастрофа у новітній історії людства, всі наслідки якої для нас ми ще в повному обсязі не усвідомлюємо і дотепер.

Прямі людські жертви серед тих, хто першими пішов на боротьбу з атомною стихією і розтерміновані в часі – померлі від впливу радіоактивного випромінювання через певний час, внаслідок хвороб, викликаних викидами з місця аварії. Це й люди, які ліквідовували наслідки аварії, особи, що потрапляли або в зону ураження, або під хмару викидів, що щедро розносилась по земній атмосфері вітрами. Хтось хворів одразу, інші відчували недуги через багато років.

А біль від тієї біди не вщухає і досі.

Ми пам'ятаємо і будемо пам'ятати про ті «Дзвони Чорнобиля», які щорічно набатом біди та горя віддаються в наших серцях. І віддаватимемо шану пам'яті тим, кого забрала та жахлива катастрофа.

Вшановуючи їх пам'ять, начальник районної військової адміністрації Юрій Лобач, голова районної ради Віктор Хиць, заступник Володимирського міського голови Андрій Гудим, спільно із головою Володимир-Волинської міської добровільної організації «Спілка Чорнобиль» Світланою Богайчук і членами громадських організацій, які опікуються долею ліквідаторів аварії на ЧАЕС, схилили голови під час панахиди за жертвами трагедії та поклали квіти до підніжжя пам'ятника, встановленого на знак їх вшанування.